Тяжкi бої за визволення Криворіжжя вiдбувалися в два етапи. Перший розпочався у жовтнi 1943 року, коли вiйська 37-ї армiї пiд керiвництвом генерал-лейтенанта М. М. Шарохiна i гвардiйцi 5 -ї танкової армiї генерал - лейтенанта П. О. Ротмiстрова вийшли на пiдступи до Кривого Рога. Окремi танковi пiдрозділи з десантом піхоти 23 жовтня прорвалися до мiста. Однак, через те, що ворогу вдалося вiдрiзати їх вiд основних сил, вони змушенi були з боями відійти. Про напруження боїв у цi днi говорять такi факти. Проти наступаючих радянських вiйськ фашисти зосередили 100 бомбардувальникiв, якi робили по 750-850 бойових вильотiв щодня. Звiльнити Криворiжжя пiд час жовтневого наступу не вдалося, але результати цих боїв вражали. Було знищено 6 фашистських дивiзiй, 750 танкiв та самохiдних гармат, бiльше 800 гармат i мiнометiв, вбито або поранено 112,5 тисячi солдат i офiцерiв противника. Гiтлерiвцi намагалися будь-що втримати Кривбас, якому надавалося особливе значення.
У сiчнi 1944 року з Криворiзько-Нiкопольської операції почався другий етап визволення Криворiжжя. Головний удар наносив 3-й український фронт. 17 лютого вiйська стали наближатися до мiста. 46-а армiя вибивала фашистiв з пiвденного сходу, 37-а наступала з пiвнiчного сходу. Наступати доводилося в дуже важких умовах. Глибина оборони ворога дорiвнювала п’яти кілометрам. Усе, що можна було пристосувати до вогневих точок, було перетворено на фортецi. Крiм того, заважали ще бездорiжжя й густi снiгопади. Технiка не могла рухатися по таких шляхах, а люди йшли. Не вистачало патронiв i снарядiв, тому для постачання фронту використовувалися лiтаки, з яких знiмали все озброєння для максимального полегшення. Багатоденнi бої точилися за Зелене мiсто, територію металургiйного заводу та Соцмiсто. У самому Соцмiсті бої тривали протягом п’яти годин. В результаті запеклих боїв були звiльненi станцiї Радушна, Мишурин Рiг, коксохімзавод. Дуже важко було на лiнiї Олександрiвка - Златоустiвка.

У визволеннi Кривого Рога брали участь також 37-а стрiлецька дивiзiя i 8-а гвардiйська армiя генерала В. І. Чуйкова, героя Сталiнграда. Саме цi вiйська звiльняли пiвнiчну групу рудникiв. Пiд час боїв за селище Iнгулець гiтлерiвцi нанесли контрудар у фланг радянським вiйськам. Проти ворога виступив артилерiйський дивiзiон капiтана В. В. Іванова. Декiлька разiв фашисти намагалися знищити дивiзiон, направляючи на нього велику кiлъкiсть танкiв i пiхоти. Але радянськi воїни не залишили свої позицiї i всi загинули. Це сталося за три днi до визволення Кривого Рога. Пiд час боїв за Криворiжжя були повнiстю знищенi 22 дивiзiї, бригади, полки та окремi батальйони противника. Багато з’єднань радянських вiйськ були удостоєні почесного найменування Криворiзьких. 22 лютого 1944 року в Москвi на честь визволення мiста вiдбувся салют 22 артилерiйськими залпами.